Характеристики основних фізичних якостей

Характеристики основних фізичних якостей

     Витривалість – здатність організму тривалий час виконувати роботу без зниження її ефективності. В ряду фізичних
якостей витривалість займає особливе положення. Будь-яка інша якість виявляється протягом деякого часу або при багатократному виконанні, що потребує певного рівня витривалості.

      Витривалість до фізичної праці залежить від рухової активності людини, яка диктується умовами праці та побуту.

Види витривалості

       Загальна – здатність тривалий час виконувати роботу, яка притягує до дії будь-які групи м’язів та пред’являє високі вимоги до серцево-судинної та дихальної систем. Приклад: кросовий біг, гребля, плавання, біг на лижах.

    Загальна витривалість – основа для виховання всіх різновидів проявлення витривалості.

    Спеціальна витривалість (швидкісна та силова) – це витривалість відносно певної діяльності.

     При виконанні фізичного навантаження наступає тимчасове зниження працездатності. Чим раніше воно наступає, тим нижче рівень витривалості.

   Таким чином, при виконанні однакової фізичної роботи більш витривалим є той, хто менше стомлюється.

    Ознаки стомлення:

·      напруження мімічної мускулатури;

·      появлення поту;

·      тремтіння рук;

·      блідість;

·      зниження інтенсивності та якості роботи;

·      збільшення частоти скорочення серцевих м’язів;

·      збільшення частоти дихання;

·      збільшення тиску.

     Витривалість розвивається тільки в тому випадку, якщо під час занять переборюється стомленість. Якщо вправи скінчуються до початку стомленості, натренованість не збільшується. Стомлення (але не надмірне) корисно для здоров’я.

   При вихованні загальної та спеціальної витривалості необхідно:

·      виконувати вправи до стомлення;

·      стежити за ритмічним глибоким подихом;

·      чітко узгоджувати подих з рухами;

·      регулювати навантаження за показником пульсу.

    Ефективний та доступний засіб – біг, циклічні вправи (вправи в одній і тій же послідовності).

    Сила – здатність людини переборювати зовнішній опір (важкість піднятих предметів і т. ін.) або протистояти цьому опору напруженням м’язів.

     Природне зростання сили м’язів відбувається 8-18 р

     Найбільш високі темпи зростання у 13-17 років.

    Засобами виховання сили є вправи із збільшенням опору – силові вправи:

·      вправи із зовнішнім опором (маса предмета, опір партнера або протидія опору гуми, еспандера та ін.);

·      вправи обтяженні масою власного тіла.

   Швидкість – здатність людини у певних умовах миттєво реагувати на ті чи інші подразники і здійснювати дії з мінімальними витратами часу.

  Швидкість визначається часом рухової реакції, окремим рухом та частотою однакових рухів за одиницю часу (темпом).

  У практичній діяльності велике значення має не тільки швидкість дії, але і підготовка до нього.

    Засоби виховання швидкості руху: швидкісні вправи протягом 5-20 секунд, оптимальний показник 17 років.

     Гнучкість – здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою, (рух у всіх суглобах тіла).

Відсутність запасу рухливості в суглобах знижує потенційні можливості людини, не дає можливості використовувати технічні прийоми. При вихованні гнучкості робиться упор на ланки опорно-рухового апарата (плечові, тазостегнові, гомілковостопні суглоби).

    Гнучкість виміряється в лінійних (сантиметрах) та кутових (градусах) одиницях.

  Основні засоби виховання гнучкості – вправи на розтягування, таким чином багаторазово повторювані вправи з поступово зростаючою та якомога більш повною амплітудою рухів (махи ногами, руками, повороти кінцівок, нахили і обертальні рухи тулубом, фіксація кінцівок і тулуба в положеннях, пов’язаних з максимальним розтягуванням м’язів).

    Спритність – здатність швидко оволодівати новими рухами та перебудовувати рухову діяльність виходячи з тренувань обстановки, що раптово змінюється.

    Час, необхідний на оволодіння новими вправами, – один із показників спритності, залежить від його координаційної складності, фізичної підготовленості тих, хто займається, попередньо наявності досвіду і виконання різних рухів.

   Іншим показником спритності є здатність швидко переходити на виконання інших видів рухової діяльності. Показник спритності виконання рухів. Основний шлях виховання спритності – оволодіння новими різноманітними руховими навичками та вміннями.