Вивчення техніки спусків на лижах
Довжина спусків у змагальних дистанціях у даний час складає більш
однієї третини, тому важливість їх в лижних гонках велика.
Від правильного
вибору стійки залежить швидкість руху, що досягає 70 км/годину. Тому при
спусках головне – зберігати рівновага і стійкість, що визначають правильність
ходу лижника у відповідній стійці спуска: основною, високої, низькою.
При спуску в основній стійці ноги розставлені на ширину лижні і злегка
зігнуті в колінах, тулуб нахилений уперед, руки зігнуті в ліктях. Для
поліпшення стійкості одна лижа висувається вперед. Ця стійка досить стійка при
значних швидкостях і менш стомлююча. З її зручніше робити повороти і
гальмування. Частіше виконується лижниками при прямих спусках.
При високій стійці ті, що займаються, тримають тулуб у більш прямому положенні,
а ноги злегка зігнуті для амортизації нерівностей лижні. Ця стійка служить для
зменшення швидкості за рахунок збільшення опору повітря і для відпочинку.
Застосовується в основному на закритих ділянках і при перешкодах, що
зустрічаються, (трампліни, випади, нерівності).
При низькій стійці тулуб значний нахилено вперед, ноги сильно зігнуті.
Руки подані вперед. Стійка сприяє зменшенню опору повітря і збільшення
швидкості. Доцільно застосовувати цю стійку на прямих, довгих положистих
спусках. Але вона менш стійка і швидко стомлює м'язи ніг.
Усі стійки спуска попередньо вивчають на місці. Кілька разів змінюють
стійку спуска в різній послідовності.
Початкове вивчення проводиться на відкритих положистих спусках з основної
стійки. При спусках вага тіла розподіляється нерівномірно. Висунута вперед лижа
завантажена менше, тому таке положення при зміні рельєфу в більшому ступені
запобігає падінню. При вивченні спуска в низькій стійці треба звертати увагу на
повне згинання ніг у колінному і тазостегновому суглобах.
В останню чергу вивчають високу стійку і тільки потім переходять до
удосконалювання стійок в ускладнених умовах (велика крутість, нерівності –
спади, викочування, уступи, бугри, западини і т.д.) Для правильного їхнього
проходження займаючимся необхідно навчитися вчасно переміщати вагу тіла чи
нагору вниз і ні в якому разі не виконувати спуск на прямих ногах. Лижні палки
не виставляти перед собою і не волочити їх по снігу.