Особливості організації і проведення занять по лижній підготовці
Пересування на лижах – доступне і корисне заняття для людей різного
віку. Лижна підготовка зміцнює здоров'я, виховує в комплексі фізичні (витривалість, силу, спритність і швидкість),
а також вольові якості, формує прикладні навички пересування на лижах. Пересування на лижах – ефективний і емоційний засіб активного відпочинку. Лижні прогулянки, походи на чистому, морозному повітрі зміцнюють нервову систему і знімають розумову втому.
а також вольові якості, формує прикладні навички пересування на лижах. Пересування на лижах – ефективний і емоційний засіб активного відпочинку. Лижні прогулянки, походи на чистому, морозному повітрі зміцнюють нервову систему і знімають розумову втому.
Заняття по лижній підготовці проводяться на місцевості, часом
пересіченої, у морозну погоду, снігопад, відлигу. Ця специфічна обстановка
вимагає чіткої організації при проведенні занять.
Якість і ефективність лижної підготовки залежать від правильного вибору
і підготовки місця занять, обліку метеорологічних умов, спорядження тих, що
займаються, дотримання заходів для попередження травм і відморожень.
Для навчання і наступного тренування повинні бути обрані і підготовлені
спеціальні навчальні площадки, навчальні і тренувальні лижні,
учбово-тренувальні схили.
Навчальні площадки
призначені для початкового
навчання техніці пересування. Для зручності та ефективності ведення навчального
процесу бажано, щоб площадка була захищена від вітру і частина її мала ухили
2-4 градуса. У залежності від контингенту і кількості тих, що навчаються,
підготовка площадки (прокладка лижні) виробляється по-різному: може мати форму
чотирикутника з закругленими кутами, чи еліпса кола. Площадка не повинна бути більше 120 х 60 м (чи в розрахунку на кожного
з тих, що займаються, не більш 12 х 15 м). Усередині навчальної площадки
прокладається лижня для викладача, на якій він
демонструє техніку і пересуваючи, керує навчанням.
Навчальні лижні
служать для закріплення й
удосконалювання техніки вивчених лижних ходів. Навчальні лижні прокладаються на
слабко пересіченій місцевості і являють собою переважно замкнуті витягнуті
криві довжиною від 300 до 1000 м. Для закріплення й удосконалювання одночасних ходів використовуються лижні з
ущільненим сніжним покривом.
Тренувальні лижні -
це місця, на яких
удосконалюються техніка лижних ходів і прийоми тактичного використання її в
умовах, ускладнених стосовно до змагальної діяльності.
Способи пересування виконуються з різною швидкістю, у різних
сполученнях з урахуванням рельєфу й інших умов. Лижні включають різні ділянки:
рівнину, підйоми, спуски різної крутості. Довжина лижні від 1000м до 5000 м.
Учбово-тренувальні схили
використовуються для вивчення і закріплення техніки спусків з гір,
підйомів, гальмувань і поворотів. При виборі схилів враховують стан сніжного
покриву, крутість і довжину схилу, а також наявні нерівності. У залежності від
підготовленості групи і задач заняття схили вибирають різні: малі ( 5-100),
середні (10-150), круті (200 і більш).
Облік метеорологічних умов.
При проведенні занять враховують метеорологічні фактори: температура
повітря, його вологість, вітер і сніжний покрив. Щоб попередити несприятливий
вплив цих факторів на організм (простуду), необхідно з урахуванням умов занять
забезпечити відповідні одяг лижника-гонщика, інтенсивність навантаження,
довжину тренувальної дистанції й ін.
Заняття лижною підготовкою можна проводити в безсніжну погоду при
температурі до – 20о С, при сильному вітрі до –10º С.
Матеріально-технічне забезпечення занять.
Наявність якісного інвентарю, що відповідає лижного взуття й іншого
спорядження, а також добре обладнаних місць його збереження сприяє успішному
проведенню навчальних занять. Довжина лиж від 180 до 220 см. Лижі, як
пластикові, так і дерев'яні,
вибираються по розмірі в залежності від росту і маси людини. На лижах не
повинне бути подряпин, перекосів, скривлень. Довжина лиж повинна відповідати
росту того, що займається, і довжині руки до підстави пальців (середина кисті).
Ваговий прогин лиж визначається зусиллям стискання кистю однієї руки
обох лиж ковзними поверхнями. Легке змикання цих поверхонь говорить про
недостатній прогин, а не змикання їхній ( за винятком пластикових) – про
надмірну величину вагового прогину. При підборі пластикових лиж вирішальне значення
має підбор по масі тих що займаються.
Збереження та підготовка лиж.
Правильне збереження та своєчасна підготовка лиж збільшує термін
їхнього використання. Для цього необхідно ковзну поверхню дерев'яних лиж кілька
разів у процесі експлуатації просочувати смолою. Просмолка лиж перешкоджає
проникненню вологи і може служити ґрунтом для мазі. При просмолці не можна
допускати перегріву деревини. Це може привести до скривлення лиж чи
обвуглюванню ковзної поверхні. Для збереження вагового прогину лижі відразу
після просмолки зв'язують ковзними поверхнями усередину і ставлять між ними
розпірки (від 4 до 8 см).
Пластикові лижі піддаються циклюванню (видаленню ворсу), щоб ковзна
поверхня була гладкою. Потім лижі ґрунтують ґрунтовим парафіном чи парафіном
для морозної погоди. Його вплавляють у
пори лиж за допомогою праски, нагрітого до 150-170 градусів. Після цього
остуджують до кімнатної температури і металевої чи пластикової циклею знімають
парафін з ковзної поверхні.
Після кожного заняття чи змагань треба ретельно видаляти мазь, що
залишилася.
Лижі варто зберігати в сухому прохолодному місці у вертикальному чи
положенні горизонтальному положенні в пірамідах. Якщо лиж багато, то їх
зберігають у стелажах.
Лижний інвентар у літній період повинний бути захищений від дії
сонячних променів і дощу.
Лижні кріплення
по ступені твердості поділяються на м'які, напівтверді і тверді. У
спортивній практиці застосовуються тверді кріплення.
Лижні палки
повинні бути легкими, еластичними, пружними й у той же час міцними.
Вони можуть бути металеві і стікловуглеволокнисті. Розмір лижних палок залежить
від росту лижника. Для гонок довжина палок повинна в основному відповідати
росту людини до рівня пахвової западини. При пересуванні коньковими ходами
довжина палок повинна бути збільшена на 15-20 см.
Догляд за палками полягає в їхньому систематичному перегляді, заміні
деталей, що зносилися, і заточенню штирів. Зберігати лижні палки необхідно у
вертикальному положенні.
Одяг і взуття тих, що займаються.
Одяг
повинний бути теплим, вітронепродуваємим, відповідати часу року,
метеорологічним умовам (температурі, вологості повітря, силі вітру і т.п.), а
також інтенсивності фізичних навантажень на заняттях.
Форма лижників складається з комбінезона чи гоночного костюма, вовняної
шапочки, вовняної трикотажної білизни, вовняних носків чи гольфів, шкіряних чи
вовняних рукавиць. При сильному вітрі, низькій температурі і великій вологості
додатково надягають вовняний светр, а зверху черевик спеціальні чохли (бахили).
В одяг лижника входить також і вітрозахисний костюм.
Лижні черевики повинні бути легкими, зручними, міцними з щільною й
еластичною підошвою, м'яким верхом.
Лижні мазі і парафіни
призначені для поліпшення ковзання лиж по снігу, зчеплення лиж зі
снігом ( щоб не було віддачі) і запобігання поверхні лиж від передчасного
зносу. Для цих цілей випускаються різні мазі і парафіни.
При підборі мазі беруть до уваги наступні фактори: температуру і
вологість повітря, стан снігу (свіжий, старий), структуру снігу (зернистий),
стан лижні (нова чи стара, тверда чи м'яка), рельєф місцевості (пересічену,
рівнинний, довжину дистанції.
При виборі мазі в першу чергу треба керуватися інструкцією, зазначеної
на етикетці. Не рекомендується підбирати мазь за кілька годин до змагань, тому
що температура може змінитися. Особливо це не можна робити при перехідних
температурах ( 0о,±1о і т.д.)
Для визначення правильності підбора мазі можна рекомендувати простий
спосіб. Намазати одну пару лиж однією маззю, іншу пару – іншої. Якщо такої
можливості ні, то свою пару лиж намазати однією маззю, а лижі товариша – іншої.
Потім з'їхати з пологого схилу (3-5о) приблизно 20 м без
відштовхування ціпками і по відстані викочування лиж і швидкості проходження
спуска визначити, які лижі краще сковзають.
Зчеплення зі снігом визначають входженням на лижах без ціпків на крутий
схил по прямій, не ставлячи лижі на ребро і не розводячи носки лиж. Чим більше
кут зриву лиж, тим краще зчеплення зі снігом.